- двиготіти
- -очу́, -оти́ш, недок., розм.Підсил. до двигтіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
двиготіти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
двиготіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
двиготіння — я, с., розм. Дія за знач. двиготіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
вібрувати — 1) (трястися від частих і коротких коливальних рухів), дрижати, здригати(ся), здригнути(ся), труситися; тіпатися, колотитися; тріпота[і]тися (часто, дрібно); двигтіти, двиготіти, трястися, стрясатися, стрястися, струшуватися, струситися (під… … Словник синонімів української мови
тремтіти — I 1) (трястися від частих і коротких коливальних рухів), дрижати, здригати(ся), здригнути(ся), труситися; тіпатися, колотитися; тріпота[і]тися (часто, дрібно); двигтіти, двиготіти, трястися, стрясатися, стрястися, струшуватися, струситися (під… … Словник синонімів української мови